Ехоенцефалографія —

дає змогу виявити структурні внутрішньочерепні об’ємні порушення з допомогою ультразвукових сигналів. Нормальна ехо-енцефалограма (ЕхоЕГ) у сагітальній середній площині містить наступні основні сигнали: 1) початковий комплекс; 2) М-ехо; 3) кінцевий комплекс. Серединне М-ехо — це ехосигнал, відбитий від стінок третього шлуночка, епіфіза та прозорої перегородки. Саме цей сигнал, визначений з правого і лівого боку, відіграє основне діагностичне значення. У здорової людини відхилення серединного М-ехосигналу становить не більше ніж 2 мм. У разі виникнення однобічного супратенторіального об’ємного процесу відстань до М-еха з боку ураження збільшується, а зі здорового боку — зменшується на таку саму величину. Супутній набряк мозку може збільшувати зміщення серединних структур мозку та М-еха в бік здорової півкулі.

З упровадженням у клінічну практику методів нейровізуалізації ультразвукове дослідження головного мозку не має визначального діагностичного значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ультразвукова допплерографія —

Метод ультразвукової допплерографії (УЗДГ) володіє високою діагностичною цінністю у виявленні гемодинамічно значущих оклюзивних уражень внутрішньої сонної артерії, загальної сонної артерії, підключичної артерії та плечоголовного стовбура. З високою точністю дозволяє виявляти різні види вертебрально-підключичного синдрому „обкрадання” і дозволяє виявляти джерело та шляхи коллатерального кровопостачання на екстра- та інтракраніальних рівнях.

Кольорове допплєрівське дослідження дає інформацію про напрямок,
швидкість, турбулентність кровотоку, дозволяє відрізнити стеноз високо-
го ступеня (> 90 %) від оклюзії.

В неврології використовується дослідження підключичних, загальних, зовнішніх та внутрішніх сонних, хребтових артерій в екстракраніальному відділі та для обстеження внутрішніх сонних, передніх, середніх та задніх мозкових, основної та хребтових артерій в порожнині черепа.