Рассеянный склероз – хроническое, прогресирующее заболевание центральной нервной системы, которое проявляется рассеянной неврологической симптоматикой — расстройствами зрения, движений, нарушениями координации и чувствительности, функции мочеиспучкания. Патоморфологически — возникают очаги воспаления и демиелинизации с последующим развитием склеротических бляшек. .
- Перший опис РС зробив французький патологоанатом Ж.Крувельє в атласі патологіч-ної анатомії.
- Він дав патоморфологічну характеристику цього захворювання, назвав його плямитим, або острівцевим склерозом.
- Французький невролог Жан Мартен Шарко виділив це захворювання в окрему нозологічну форму.
- Він не тільки описав класичну форму РС, виділив відому тріаду симптомів (ністагм, інтенційний тремор, скандована мова).
Епідеміологія розсіяного склерозу: У світі нараховується біля 3 млн. хворих на РС. Найчастіше захворювання зустрічається в країнах з вологим кліматом та в північних регіонах. Найбільш висока захворюваність РС у Північній Ірландії ( до 130 випадків на 100 тис. населення). В Україні вона коливається від 10 до 90 випадків на 100 тис. населення. У 2006 р. в Україні зареєстровано більше 18 тис. хворих на РС.
Етіологія розсіяного склерозу: Розсіяний склероз — це мультифакторіальне захворювання, у виникненні якого відіграє роль сполучення екзогенних та ендогенних чинників: персистуюча вірусна інфекція, генетична схильність, географічний чинник.
Розсіяний склероз відноститься до демієлінізуючих захворювань, при яких уражається мієлін та аксони нейронівМеханізми патогенезу РС:
- Індукування екзогенними агентами автоімунної відповіді на білки мієліну, активація автореактивних Т1-клітин на периферії, спроможних атакувати антигени мієліну.
- Системна імунна дисфункція, ініційована трігерними Тh1-хелперами з СД4- фенотипом
- Ураження ГЕБ, підвищення його проникності, запальний екстрацелюлярний набряк
- Припинення гострого запалення
- Регенеративні механізми за рахунок проліферації олігодендрогліоцитів і розвитку ремієлінізації під впливом ендогенних нейротрофічних чинників, які створюють умови для часткового або повного відновлення структури і функції нервових волокон
- Гліоз, формування склеротичної бляшки
Патоморфологія РС: Склеротична бляшка у білій речовині головного та спинного мозку — основний морфологічний маркер захворювання.
Найпоширеніші місця локалізації склеротичних бляшок:
- пірамідний тракт в перивентрикулярному просторі
- стовбур мозку
- мозочок
- бічні та задні канатики
ретробульбарний простір зорового аналізатора
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Типи перебігу розсіяного склерозу :
Ремітуючий
Вторинно-прогресуючийПервинно-прогресуючий
Стадії захворювання
Загострення
- Ремісії
- Стаціонарна
- Прогресування
За вираженістю клінічних проявів розрізняють 5 ступенів тяжкості:
- І — найлегша: немає скарг, але вже відмічається неврологічна симптоматика
- ІІ — хворий має скарги, визначається неврологічна симптоматика, але хворий повністю себе обслуговує, збережена працездатність
- ІІІ — більш виражена симптоматика, хворому важко пересуватися, він може це робити тільки за допомогою ціпка або сторонньої людини на відстань 200-300 м, обслуговує себе в межах помешкання
- IV — грубо виражена симптоматика, пересувається хворий тільки в межах помешкання
- V — найтяжкіша, хворий зовсім не може пересуватися, потребує сторонньої допомоги
Ранні симптоми розсіяного склерозу:
Об’єктивні симптоми РС:
- Розлади в оптичній сфері (скотоми, бітемпоральна блідість дисків зорового нерва, ретробульбарний неврит)
- Підвищення сухожилкових рефлексів
- Зниження черевних та підошовних рефлексів
- Зниження вібраційної чутливості
- Мозочкові розлади (хиткість при ходьбі, інтенційний тремор, ністагм)
- Розлади фунції сечовипускання (затримка або періодичне нетримання сечі)
Клінічна картина розсіяного склерозу
Початок захворювання у молодому віці, найчастіше від 20 до 40 років
- Перебіг захворювання з ремісіями від 1 року до декількох років
- Багатовогнищевість осередків ураження
- Екзацербація клінічних симптомів під впливом надмірних екзогенних чинників: стрес, гострі вірусні захворювання, підвищення температури, паління
Типові клінічні симптоми РС:
- Рухові розлади:
центральні геміпарези, парапарези, гіперрефлексія сухожилкових рефлексів, патологічні стопні рефлекси, клонуси стоп
- Атактичні порушення: статична і динамічна атаксія, дисметрія, гіперметрія, інтенційний тремор, скандована мова, ністагм, хиткість в позі Ромберга, “п’яна хода”
- Розлади чутливості:
парестезії, дизестезії, пароксизмальні невралгії,нечіткі розлади поверхневої чутливості, випадіння вібраційного відчуття на ногах, батіанестезія, сенситивні парези
- Стовбурові симптоми:
вестибулярні, окорухові, бульбарний синдром, ураження черепних нервів: Vта VІІ пари
- Нейропсихологічні порушення: депресія, деменція, ейфорія, астено-невротичний синдром
Діагностика РС: Основний діагностичний критерій – дисемінація в місці та часі
- Ґрунтується на клінічних проявах
- на анамнестичних даних
- на результатах додаткових методів дослідження : МРТ головного та спинного мозку, нейроімунограма, викликані потенціали, обстеження очного дна
МРТ у діагностиці РС
Критерії Фазекас: Наявність не менше трьох гіперінтенсивних ділянок на Т2-зваженому зображенні, дві з якмх мають локалізуватися перивентрикулярно і одна-субтенторіально
Критерії Паті: Наявність на МРТ не меше ніж чотири гіперінтенсивних вогнища на Т2 –зваженому зображенні або 3-х вогнищ, одне з яких розташоване перивентрикулярно
Критерії Бакноф: Наявність не менше 9 вогнищ демієлінізації, одне з яких розташоване субтенторіальноДиференційна діагностика розсіяного склерозу:
- З іншими захворюваннями (параплегія Штрюмпеля, атаксія П’єра-Марі, хвороба Вільсона-Коновалова)
Лікування розсіяного склерозу
Лікування загострень:
- Метилпреднізолон
— 500-1000 мг у 400 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно протягом 5-7 діб
- Дексаметазон
– по 8мг у 200 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно протягом 5 діб, потім по 4мг 3 доби, надалі по 2 мг.
- Синактен-депо
– 1 мл внутрішньом’язово протягом 3 діб, потім 1 мл 1 раз в 3 дні № 7
ПРЕВЕНТИВНА ТЕРАПІЯ РС
Імуномодулятори: Інтерферон бета –1а — підшкірно ввечері через день тричі на тиждень 6 млн.ОД (22мкг) або12 млн.ОД (44 мкг) протягом кількох років.
Інтерферон бета-1б по 8 млн. МО підшкірно через день тривало протягом кількох років.
Засоби з антиспецифічною імунною активністю:
Глатирамера ацетат (копаксон) -20 мг підшкірно тривало.
СИМПТОМАТИЧНА ТЕРАПІЯ РС